English      Русский

До 80-річчя академіка НАН України М.В.Новікова

В березні 1977 р. М.В.Новікова обрано директором Інституту надтвердих матеріалів (ІНМ) АН УРСР. В наступні 35 років він 6 разів переобирався на цю посаду і працює директором до цього часу (2012 р.). У 1985 р. М.В.Новіков був обраний академіком АН УРСР.

В ІНМ ім. В.М.Бакуля М.В.Новіков спрямовано розгорнув фундаментальні дослідження із синтезу надтвердих матеріалів (НТМ) на основі фізико-хімії, термодинаміки, механіки твердого тіла. Ним розвинені теоретичні основи синтезу надтвердих матеріалів при екстремально високих тисках і температурах та комп'ютерне моделювання параметрів синтезу, що забезпечує підвищення продуктивності та довговічності технологічних апаратів високого тиску. Безпосередньо з його творчою участю створені нові марки високоміцних термостійких, напівпровідних та надпровідних алмазів, зносостійких та надтвердих алмазних та з кубічного нітриду бору полікристалів і композитів, одержано неіснуючий в природі надтвердий матеріал, другий за твердістю після алмазу, кубічний карбонітрид бору (2002 рік).

М.В.Новікову належать заслуги у створенні нових напрямків розвитку сучасного матеріалознавства - синтезу крупних високоміцних кристалів алмазу різного кольору, одержання алмазних і алмазоподібних плівок та покриттів з особливими властивостями, високотемпературної структурованої кераміки і певних смарт-матеріалш, комп'ютерного матеріалознавства в галузі екстремально високих параметрів діючого середовища - надвисоких тисків і температури.

Вперше в світовій науці теоретично обгрунтовані і розроблені методи оцінки міцності і тріщиностійкості монокристалів НТМ з урахуванням їхньої кристалографії і дефектності, отримані кількісні довідникові характеристики опору руйнуванню, зносостійкості, теплопровідності та інші фізико-механічні характеристики у широкому температурному діапазоні. Особливу увагу в останні роки М.В.Новіков приділяє перспективним напрямам сучасного матеріалознавства - наноструктурам і нанотехнологіям, фулеренам, графенам, смарт і структурованим матеріалам, обгрунтуванню використання напівпровідникових та надпровідних алмазних монокристалів та функціонально ефективних алмазних і алмазоподібних плівок і покриттів в електронній і аерокосмічній техніці, застосуванню технологій найефективного алмазного мікроточіння, що відкриває важливий напрямок наномеханообробки. Під керівництвом М.В.Новікова створено високоефективні процеси прецизійної складнопрофільної обробки металевих, керамічних та інших неметалевих матеріалів для сучасної техніки і приладобудування, оптики та електроніки нового покоління.

За 35 років його роботи в інституті підготовлено 54 докторських і 304 кандидатських дисертацій, з яких 15 докторів і 39 кандидатів наук є безпосередньо його учнями. Підготовка і захист дисертаційних робіт стали потужним стимулом росту рівня і результативності наукових досліджень. Творча атмосфера, яка склалася в колективі інституту сприяла створенню широко визнаної зараз наукової школи Бакуля-Новікова, яка включає значне коло знаних науковців в галузі матеріалознавства та високих технологій обробки матеріалів.

Наукові здобутки М.В.Новікова та широке застосування їх результатів в різних галузях виробництва відзначені Державними преміями в галузі науки і техніки УРСР, СРСР, України, преміями НАН України ім. Є.О.Патона та ім. І.М.Францевича.

В 1979 р. він очолив видання науково-теоретичного журналу АН СРСР і АН УРСР "Сверхтвердые материалы", який з 1983 р. перевидається англійською мовою під назвою "Journal Superhard Materіals" видавництвом "Allerton Press Іnc." Шпрінгер у Нью-Йорку, СІЛА. У 2007 р. відкрито розповсюдження журналу через SprіngerLіnk - одну з найбільших світових баз наукової інформації. Починаючи з 2008 р., за оцінкою авторитетної експертної комісії журнал внесений до бази даних наукового цитування Web of Scіence компанії Thomson Reuters, а в 2010 р. отримав імпакт-фактор 0,547, що становить шосте місце серед 17 академічних журналів, що мають зараз визнаний імпакт-фактор, одне з перших вітчизняних - за матеріалознавчим напрямком.

Він був одним із основних доповідачів і представляв вітчизняну науку на конференціях в різних країнах світу (США, Японії, Німеччини, Іспанії, Італії, ЮАР, Франції та ін.).

З 2008 року по цей час представляє Україну у Європейському парламенті підприємців в Брюсселі.

За значний особистий внесок і бездоганне служіння розвитку науки та промисловості України, соціально-економічну та культурно-освітню діяльність, утвердження міжнародного авторитету країни Микола Васильович Новіков відмічений вищими нагородами України - орденом "Князя Ярослава Мудрого" V ст. (2002), він повний кавалер орденів "За заслуги" (1, 2, 3 ступенів 2011, 2007, 1998 рр.). Одержав золотий орден І ступеня Болгарії "Кирило і Мефодій" (1985), Міжнародного фонду ЮНЕСКО "Святого Миколи Чудотворця" І ступеня "За примноження добра на землі" (1998). Він також нагороджений орденами, медалями і відзнаками СРСР та ряду зарубіжних країн. Відзначений срібною медаллю і дипломом "За видатні досягнення XX сторіччя" (1995, Кембридж, Англія), медаллю Американської біографічної Асоціації "За свободу" (2010), нагороджений пам'ятною медаллю "Лідери XXІ століття" (2000, Кембридж, Англія), та Кембриджським дипломом за досягнення в освітній діяльності (2011), золотою нагородою "За досягнення життя" від Американського біографічного інституту (Релейх, США), Дипломом і премією "Одіссей" Міжнародної академії КОНТЕНАНТ за видатні досягнення в галузі високих технологій (2000, Росія, Франція), пам'ятними медалями Сократа, Платона, В.М.Глушкова, В.І.Моссаковського, багатьма державними медалями та нагородними знаками України та м.Києва.

Під керівництвом М.В.Новікова Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України став одним з визнаних авторитетних в світі наукових центрів технологічного перевершення в галузі надвисоких тисків і температур, синтезу нових надтвердих та структурованих матеріалів, інструментів з них, конструкційних виробів для нової техніки в різних галузях індустрії, нової медичної техніки.




7 квітня 2017 р. напередодні свого 85-річчя раптово помер видатний український вчений Микола Васильович Новіков (1932-2017), почесний директор Інституту надтвердих матеріалів імені В.М.Бакуля НАНУ, генеральний директор концерну АЛКОН, заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор, академік НАН України.

Народився 10 квітня 1932 р. в м.Києві. У 1949 р. закінчив зі срібною медаллю школу, в 1954 р. Київський політехнічний інститут, отримавши диплом інженера з відзнакою.

У 1958 р. успішно захистив кандидатську, в 1975 р. докторську дисертації.

Уже в 90-ті роки М.В.Новіков стає відомим у світі українським вченим, який плідно працює в галузі матеріалознавства, піонером створення і застосування надтвердих матеріалів як основи нової техніки і високих технологій ХХІ-го століття. Отримані високі нагороди, численні учні доповнили створену М.В.Новіковим повноцінну наукову школу.

Поряд з напруженою науковою роботою М.В.Новіков був членом Клубу імені М.М.Амосова з перших днів його створення, одним з лідерів Клубу, ініціатором створення Літературного збірника творчих робіт членів Клубу, активним учасником проведених в Клубі дискусій.

Учасники Клубу імені М.М.Амосова глибоко переживають втрату дорогого Миколи Васильовича - вченого світового рівня, доброї і сердечної Людини і висловлюють співчуття родині Миколи Васильовича, його дорогій супутниці життя Євгенії Петрівні.


Клуб ім. Амосова при Будинку вчених НАНУ. 8.04.2017.