English
Русский |
Друга половина XX століття подарувала людству цілий феєрверк блискучих досягнень у галузі цифрової електронної обчислювальної техніки. Її становлення і розвиток характеризувалися стрімкими темпами. Адже завдяки появі комп'ютерів інформація, якою володіє людство, стала своєрідною "сировиною" для виробництва багатьох "продуктів": нових знань, управлінських рішень, наукових прогнозів, статистичних зведень, усіляких рекомендацій, висновків тощо. Причому, на відміну від фізичної сировини (корисних копалин, пального та ін.), інформація у міру її використання не тільки не зникає, а навпаки, поповнюється новою, являючи собою "сировинну" базу інтелектуальної праці, що постійно розширюється.
Сучасними успіхами комп'ютеризації та інформатизації світова спільнота зобов'язана мільйонам талановитих учених, інженерів, робітників, які створили нові покоління комп'ютерів, їхнє програмне забезпечення, потужні інформаційні мережі.
Однак тих, хто закладав фундамент комп'ютерної науки і техніки, було не так уже й багато. Серед них були вчені, інженери та математики різних країн. Друга світова війна і десятиліття "холодної війни" призвели до роз'єднання вчених і засекречування робіт, оскільки тоді комп'ютери створювалися насамперед для військових цілей.
Внаслідок цих чинників творчий внесок першопрохідців обчислювальної техніки був відомий лише вузькому колу спеціалістів.
За рубежем - у країнах Західної Європи і США - ця прогалина в публікаціях про становлення та розвиток цифрової електронної обчислювальної техніки вже заповнена. Тут з'явилося багато книг, статей у періодичних виданнях, створені музеї де експонуються комп'ютери перших поколінь.
У колишньому Радянському Союзі цей процес затягнувся. Лише в 90-і роки ХХ століття, з розпадом СРСР, почалося розсекречування багатьох раніше виконаних у даній галузі робіт і з'явилася можливість досліджувати й оцінити творчий внесок вітчизняних учених, інженерів, виробничників у світовий процес становлення та розвитку обчислювальної техніки.
У важкий повоєнний час зусилля цих людей і колективів, у яких вони працювали, вивели Радянський Союз у світові лідери комп'ютеробудування. На жаль, у роки застою ми втратили лідерство у цій галузі. Навряд чи можна звинувачувати в цьому учнів, що продовжували справу своїх славнозвісних учителів. Сьогодні вже очевидно, що на те були більш вагомі причини - внутрішні і зовнішні. Проте слід визнати, що фундатори обчислювальної техніки були воістину подвижниками, і їхній творчий внесок у становлення і розвиток цього надзвичайно важливого напряму науки і техніки - це результат їх блискучих здібностей, високих моральних якостей та усвідомлення величезного значення нових технічних засобів для прогресу людського суспільства.
Розробка комп'ютерів у важкі повоєнні роки, у стислі строки, була подвигом, як і великі досягнення у створенні супутників, ракет, атомних реакторів, про що багато говорилося і писалося (без згадування про величезну роль комп'ютера у виконанні цих робіт).
Обчислювальна техніка в Україні, як і в колишньому СРСР, у цей період розвивалася власним шляхом, спираючись на видатні наукові здобутки вітчизняних учених.