English
Русский |
Запропонована читачу книга завершує серію монографій автора: "Академік Сергій Лебедєв" (1992 р.), "Академік Віктор Глушков" (1993 р.), "Історія обчислювальної техніки в особах" - про комп'ютерних піонерів Радянського Союзу (1995 р.).
В Україні великі та глибокі фундаментальні дослідження в цій області велися в ряді інститутів Національної академії наук України і багатьох вузах Міністерства освіти. Важливі прикладні дослідження проводилися й у галузевих науково-дослідних організаціях. Була створена могутня промисловість, що забезпечила масовий випуск електронних обчислювальних машин - ЕОМ, організована підготовка фахівців усіх рівнів кваліфікації. Іншими словами, внесок України в становлення та розвиток комп'ютерної науки і техніки важко переоцінити. Однак про це, і в першу чергу, про багато робіт, що у роки "холодної війни" вважалися секретними, відомо лише фахівцям
50 років тому - у жовтні 1948 р. під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва почалася розробка Малої електронної лічильної машини "МЭСМ". Незалежно й одночасно з західними вченими їм були розроблені основні принципи побудови електронних обчислювальних машин - ЕОМ. У 1951 р., коли "МЭСМ" була введена в експлуатацію, вона була єдиною на континенті Європи діючою машиною. Цей перший основний результат доповнюється видатним досягненням відомого українського фізика академіка Вадима Євгеновича Лашкарьова, який експериментально виявив у 1941 р. так званий
У наступні три десятиліття основний внесок у фундаментальні дослідження в області комп'ютерної науки і техніки був зроблений ученим зі світовим ім'ям академіком Віктором Михайловичем Глушковим, основоположником інформатики в Україні, і багатьма ведучими вченими заснованого їм Інституту кібернетики Академії наук (АН) України. Тут же був виконаний цілий ряд важливих прикладних досліджень, спрямованих на створення нових ЕОМ та їхнє використання в системах керування технологічними процесами, енергетичними й іншими об'єктами, у тому числі військового призначення, для систем автоматизації наукового експерименту й інше. Понад третину обчислювальної техніки, що випускалася серійно, у Радянському Союзі було розроблено в Інституті кібернетики АН України
Починаючи з 1960-х років проектування і багатосерійне виробництво ЕОМ для керування технологічними процесами й енергетичними об'єктами з великим розмахом здійснювалося в Сєверодонецькому науково-виробничому об'єднанні "Імпульс". Переважна більшість керуючих систем промислового призначення в СРСР були розроблені за участю "Імпульсу".
Менш відомі (чи зовсім невідомі) роботи зі створення ЕОМ для систем військового призначення, про які говориться в книзі.
У київському науково-виробничому об'єднанні "Квант" і київському науково-дослідному інституті "Гідроприладів" у
Тісне співробітництво харківського науково-виробничого об'єднання "Хартрон", виробничого об'єднання "Київський радіозавод" і дніпропетровського Південного машинобудівного заводу дозволило розробити і здійснити серійний випуск чотирьох поколінь ракетних комплексів з бортовими ЕОМ, що склали могутність Радянського Союзу та забезпечили стратегічний паритет зі США, що багато в чому сприяв початку процесу обмеження і скорочення ракетно-ядерної зброї
Київське науково-виробниче об'єднання "Кристал" у
Київське виробниче об'єднання "Електронмаш" і Сєверодонецький приладобудівний завод стали першими підприємствами, що організували багатосерійне виробництво керуючих машин для всього Радянського Союзу.
Україна цілком забезпечувала себе кадрами фахівців в області комп'ютерної техніки і мікроелектроніки та допомогла в підготовці фахівців іншим республікам Радянського Союзу і ряду закордонних країн. У Київському політехнічному інституті, Київському університеті та багатьох інших навчальних закладах України були створені факультети і кафедри по основних напрямках інформатики.
Про все це йдеться на сторінках книги. Поряд з описом результатів теоретичних досліджень і робіт зі створення технічних засобів, розповідається про видатних вчених та обстановку в трудових колективах, де ці роботи виконувалися.
Наприкінці книги приводяться короткі відомості про створення перших цифрових обчислювальних машин у країнах Західної Європи і США.
Чудові досягнення вчених - наших земляків Михайла Олександровича Карцева, Миколи Петровича Брусенцова, Ізраїля Яковича Акушського, що працювали в післявоєнні роки в Росії і зробили дуже істотний внесок у комп'ютерну науку і техніку (ЕОМ для системи спостереження за космічним простором, перша у світі трійкова ЕОМ, ЕОМ із системою числення в залишках), описані в раніше виданій книзі автора "История вычислительной техники в лицах".
Нариси висвітлюють лише найбільш значні досягнення в області комп'ютерної науки та техніки і стосуються творчості тільки частини багатьох чудових вчених України, що працювали в цій області. Автор не претендує на всебічне і детальне історичне дослідження даної проблеми. Його ціль - розповісти про відомі йому пріоритетні досягнення комп'ютерної науки і техніки в Україні і про вчених, до них причетних.
Ми вправі пишатися тим, що було зроблено в роки становлення і перші десятиліття розвитку комп'ютерної науки і техніки. Про це варто пам'ятати, думаючи про майбутнє України.
"На заході про нас думають гірше, ніж ми є. Це треба виправляти!" - говорив ще в 1950-х роках академік С.О.Лебедєв, маючи на увазі роботи в області обчислювальної техніки, виконані в ті роки в колишньому Радянському Союзі. Ці слова повною мірою відносяться до нашого часу.
Автор сподівається, що книга буде сприяти об'єктивній оцінці внеску України у світову історію розвитку обчислювальної техніки, у тому числі значної ролі Національної академії наук України, що відзначає в 1998 р. своє
Автор сердечно дякує усіх, хто допоміг йому своїми спогадами й архівними матеріалами.